Tracks

01. Cold Landscapes
02. Downfall Of The Epoch
03. Towards The Light
04. Twilight Aureole
05. The Day Will Come
06. Listening To The Silence



01. Cold Landscapes

[Instrumental]


02. Downfall Of The Epoch

ЗАГИБЕЛЬ ЕПОХИ

Багрим, недобрим колом,
Так, мов його не треба,
Так, як іще ніколи,
Сонце упало з неба.

Дням голова відтята,
Захід - кривава повідь.
Щоб море вогню залляти,
Вилили море крови.

Багато крови, багато,
Та ради не дасть огневі, -
От-от він прорве загати
І рине по всьому небі.

Пожар півнеба кривавить.
Мовчать на дзвіницях дзвони.
Ніхто не спитає навіть:
"Чом захід такий червоний?"

Багрим, недобрим колом,
Так, мов його не треба,
Так, як іще ніколи,
Сонце упало з неба.

(Олекса Стефанович, 1923)


03. Towards The Light

ДО СВІТЛА

Їм північні вітри гудуть,
Їм сніги замітають путь,
А вони ідуть без упину,
А вони без спочину йдуть.

Їм шати залляла кров,
На шмати - їх корогов,
Та кожен, кожен із них
Смертю смерть поборов.

Їм північні вітри гудуть,
Їм сніги замітають путь,
А вони ідуть без упину,
А вони без спочину йдуть.

(Олекса Стефанович, 1933)


04. Twilight Aureole

ОРЕОЛ З СУТІНОК

Гримасою нудьги скривилися уста,
Всі хвилі поривань розбилися об скелі,
Лишився тільки смак: безмежжя й пустота,
Хоч випито ущерть гіркий розкоші келих.

Вночі, коли важка, нестерпна темнота
Кудлатим чорним псом снується вкруг постелі,
В обіймах лиш одна коханка - самота,
В розбитої душі обідранім готелі.

Вона нашіптує і мучить брязком барв,
Повій і демонів, скривавлених примар
І Мах спокусливих відьомським стилем Гойї;

І він, підвівши зір з-під хмурого чола,
Пірнав у вічний вир людських несупокоїв
В'язати китиці з кошмарних квітів зла.

(Юрій Буревій, 1933)


05. The Day Will Come

ПРИЙДЕ ДЕНЬ

З румовищ і вогню свій скарб найбільший - правди,
Озлобленим богам не відданий на мсту,
Від вогнища свого відходячи, забрав ти
З собою і несеш крізь стужу і сльоту.

Позаду посвисти, чиїсь охриплі крики,
Чужі слова в устах, розчавлені серця,
І зловорожий гнів - такий, як твій, великий,
Що стрінеться з твоїм, зчепившись, до кінця.

Та крізь туман і дим, щораз певніше, ближче,
Зривається, встає, - о добре бачиш ти! -
Під катаклізмом днів: під чорним бойовищем
Високе полум'я єдиної мети.

І ждеш страшних ночей, глухих ударів криці,
Твердих, як серця стук, - ти їх так довго ждав! -
Аж простір перетнуть тридзьобі блискавиці,
І гнівний рев стихій, і альказари слав.

(Юрій Буревій, 1941)


06. Listening To The Silence

[Instrumental]