Tracks

01. 1648
02. Eternal Sun
03. Blood
04. Glare Of 1768
05. The Price Of Freedom
06. Fate
07. Song Of Sich Destruction



01. 1648

[Instrumental, from the movie "Mamay", (2003)]


02. Eternal Sun

Все йде, все минає — і краю немає.
Куди ж воно ділось? відкіля взялось?
І дурень, і мудрий нічого не знає.
Живе... умирає... одно зацвіло,
А друге зав'яло, навіки зав'яло...
І листя пожовкле вітри рознесли.
А сонечко встане, як перше вставало,
І зорі червоні, як перше плили,
Попливуть і потім, і ти, білолиций,
По синьому небу вийдеш погулять,
Вийдеш подивиться в жолобок, криницю
І в море безкрає, і будеш сіять,
Як над Вавілоном, над його садами
І над тим, що буде з нашими синами.
...
Як небо блакитне — нема йому краю,
Так душі почину і краю немає.

[English translation:]

Everything moves, everything passes - and there is no end.
Where it has gone? Whence it has come?
Neither the fool, nor a wise man knows nothing.
Lives... Dies... One has blossomed,
And another has wilted, has wilted forever...
And winds have scattered yellowed leaves.
And the sun will rise, as rose for the first time,
And the red stars, as floated for the first time,
Will float then too. And you, white-faced,
Will go out for a walk on the dark-blue sky,
Will go out to look into the gutter, into the well,
Into the endless sea, and will shine,
As you shone over Babylon, over its gardens,
And over those, what will be with our sons.
...
There is no end - as blue sky,
So there is no beginning and end of the soul.

[Taras Shevchenko, 1841]


03. Blood

Гомоніла Україна,
Довго гомоніла,
Довго, довго кров степами
Текла-червоніла.
Текла, текла та й висохла.
Степи зеленіють;
Діди лежать, а над ними
Могили синіють.
Та що з того, що високі?
Ніхто їх не знає,
Ніхто щиро не заплаче,
Ніхто не згадає.
Тілько вітер тихесенько
Повіє над ними,
Тілько роси ранесенько
Сльозами дрібними
їх умиють. Зійде сонце,
Осушить, пригріє;
А унуки? їм байдуже,
Панам жито сіють.
Багато їх, а хто скаже,
Де Гонти могила, —
Мученика праведного
Де похоронили?
Де Залізняк, душа щира,
Де одпочиває?
Тяжко! важко! Кат панує,
А їх не згадають.
...
Гомоніла Україна,
Довго гомоніла,
Довго, довго кров степами
Текла-червоніла.
І день, і ніч гвалт, гармати;
Земля стогне, гнеться;
Сумно, страшно, а згадаєш —
Серце усміхнеться.

[English translation:]

Ukraine noised, noised long.
Long, long the blood flowed, blushed steppes.
Flowed, flowed and dried. Steppes green;
Grandfathers lay. And above them the graves become blue.
But what is a worth of their height? Nobody knows them,
Nobody sincerely will begin to cry, nobody will remember them.
Only the wind will blow over them quietly,
Only the dews will wash them early.
The Sun will rise, will drain, will warm;
But what about grandsons? They don't care, they sow wheat for masters.
There are a lot of them, but who will tell, where is Gonta's grave?
Where was buried this righteous martyr?
Where is Zaliznyak, sincere soul? Where does he rest?
It is hard! It is hard! Executioner rules.
And they will not be remembered.
Ukraine noised, noised long.
Long, long the blood flowed, blushed steppes.
At day and at the night there are cries, cannons;
The earth is groaning, is bending. It is sad, scary,
But when you will remember it - the heart will smile.

[Taras Shevchenko, 1841]


04. Glare Of 1768

4. Заграва 1768-го (Glare Of 1768)

"Ой Дніпре мій, Дніпре, широкий та дужий!
Багато ти, батьку, у море носив
Козацької крові; ще понесеш, друже!
Червонив ти синє, та не напоїв;
А сю ніч уп'єшся. Пекельнеє свято
По всій Україні сю ніч зареве;
Потече багато, багато, багато
Шляхетської крові. Козак оживе;
Оживуть гетьмани в золотім жупані;
Прокинеться доля; козак заспіва:
"Ні жида, ні ляха", а в степах Украйни —
О боже мій милий — блисне булава!"
...
Задзвонили в усі дзвони
По всій Україні;
Закричали гайдамаки:
"Гине шляхта, гине!
Гине шляхта! погуляєм
Та хмару нагрієм!"
Зайнялася Смілянщина,
Хмара червоніє.
А найперша Медведівка
Небо нагріває.
Горить Сміла, Смілянщина
Кров'ю підпливає.
Горить Корсунь, горить Канів,
Чигирин, Черкаси;
Чорним шляхом запалало,
І кров полилася
Аж у Волинь. По Поліссі
Гонта бенкетує,
А Залізняк в Смілянщині
Домаху гартує,
....
Зійшло сонце; Україна
Де палала, тліла,
А де шляхта, запертися,
У будинках мліла.
Скрізь по селах шибениці;
Навішано трупу —
Тілько старших, а так шляхта
Купою на купі.
На улицях, на розпуттях
Собаки, ворони
Гризуть шляхту, клюють очі;
Ніхто не боронить.

[English translation:]

Oh, Dnipro, my Dnipro, wide and strong!
You, father, have carried into the sea
A lot of cossack blood; You will carry more, friend!
You was turning red a dark-blue sea, but didn't water him;
But this night he will be drunk. The hellish party
Will howl this night above all Ukraine.
A lot, a lot, a lot of noble blood will flow.
Cossack will revive; Hetmans in the gold coats will revive;
The destiny will wake up; cossack will sing:
"No jew, no pole!", and in the steppes of Ukraine -
Oh my dear God - the mace will flash!

All bells call
In all Ukraine;
Haydamaky shouted:
"Nobles are perishing, are perishing!
Nobles are perishing! We will party
and heat up a cloud."
Smilyanshchina has lighted up,
The cloud turns red.
And first Medvedivka
Heats up the sky.
Smila is burning, Smilyanshchina
covered with blood.
Korsun is burning, Chygyryn, Cherkasy,
Kaniv are burning;
The Black Road has lighted up
And blood has begun to flow
Even to Volyn.
Gonta is banqueting in Polissya,
And Zaliznyak is tempering the saber
In Smilyanshchina.

The Sun had risen. Ukraine
Somewhere was burned, somewhere was smoldered.
Somewhere nobles were thrilled in closed houses.
In all villages there are gallows;
The corpses are hanged up -
Only the chiefs, nobles are laying in heaps on heaps.
On the streets, on the crossroads
Dogs and ravens
Are gnawing corpses of the nobles, are pecking eyes;
Nobody forbids.

[Taras Shevchenko, 1841]


05. The Price Of Freedom

"Он чого ти почорніло,
Зеленеє поле?"
"Почорніло я од крові
За вольную волю.
Круг містечка Берестечка
На чотири милі
Мене славні запорожці
Своїм трупом вкрили.
Та те мене гайворони
Укрили з півночі...
Клюють очі козацькії,
А трупу не хочуть.
Почорніло я, зелене,
Та за вашу волю...
Я знов буду зеленіти,
А ви вже ніколи
Не вернетеся на волю,
Будете орати
Мене стиха та, орючи,
Долю проклинати".

[English translation:]

"Oh, green field,
Why have you turned black?"
"I have turned black because of blood,
Which was spilled for freedom.
Near the town Berestechko
Glorious cossacks
Have covered me on four miles
With their bodies.
And jackdaws
Covered me from the north...
They pecked сossack eyes,
But didn't want the corpses.
I, green, have turned black
For your freedom.
I will green again,
But you will never
Come back on freedom.
You will plough me silently
and damn your destiny."

[Taras Shevchenko, 1848]


06. Fate

Посіяли гайдамаки
В Україні жито,
Та не вони його жали.
Що мусим робити?
Нема правди, не виросла;
Кривда повиває -
Розійшлися гайдамаки,
Куди який знає:
Хто додому, хто в діброву,
З ножем у халяві,
Жидів кінчать. Така й досі
Осталася слава.
А тим часом стародавню
Січ розруйнували:
Хто на Кубань, хто за Дунай,
Тілько і остались,
Що пороги серед степу.
Ревуть завивають:
"Поховали дітей наших
І нас розривають".
Ревуть собі й ревітимуть —
їх люде минули;
А Україна навіки,
Навіки заснула.

[English translation:]

Haydamaks had sown
wheat in Ukraine,
but it was not them, who reaped it.
What should we do?
There is no truth, it has not grown;
Falsehood rules -
haydamaks had dispersed
in all directions:
somebody to the home, somebody to the forest
with a bosomed knife
to kill jews. Till now
there is a such glory.
At that time the ancient Sich
was been destroyed:
Somebody had gone to Kuban, somebody to Danube.
Only river thresholds
remained among steppe.
They cry and howl:
"Our children had been buried
and we are torn."
They are howling and will howl -
People passed them;
And Ukraine forever,
forever had fallen asleep.

[Taras Shevchenko, 1841]


07. Song Of Sich Destruction

Ой зза Гори зза Лиману Вітер повіває
Кругом Січі Запорізької москаль облягає
Облягає москаль Січу табором стали
Вони свого генерала три дні ожидали
Метнулися по куренях запасу шукати
А московська вся старшина церкви оббирати
Тай беруть срібло беруть злото ще й воскові свічі
Зостаєцця Пан Кошовий з Писарьом в Січі

Ой встань Петре ой встань Батьку просять же нас люди
Як станемо на гряниці по прежньому буде
Як станемо на гряниці та впросим царицю
Щоб віддала степи вільні по прежню гряницю

Не на те ж я вражий син москаля зібрала
Щоб Степ Добрий Край Веселий назад повертала

Ой встань Петре ой встань Батьку що ж ми наробили
Що Степ Добрий Край Веселий тай занапастили

Одна хмара зза Лиману а другая з Поля
Заплакала Україна така її Доля
Тай заплакала Україна така її Доля

[English translation:]

Oh from the mountains, from the firth the wind is blowing
Moskals* surround Sich Zaporizka
Surround moskals, settle camps
They were waiting their general for three days
They rushed to search food reserve
And all moscow sergeants to rob churches
They take the silver, take the gold, and even the wax candles

Oh arise, Petro*, oh arise, Father, people asks
We will stand on the frontier, like once
We will stand on the frontier, we will beg the Queen
To give us free steppe in the old borders.

Oh arise, Petro, oh arise, Father. What have we done?
What a good happy steppe we have spoiled

One cloud from the firth and the other from the field
Ukraine cried, it is her destiny
And cried Ukraine, it is her destiny

[From the folk music
*moscals - moscows, russians
**Petro - Petro Sagaydachny, great cossack hetman (leader) of old times.]